flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Аналіз роботи судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області за перше півріччя 2015 року

 Судовою палатою в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у першому півріччі 2015 року проведена певна робота по розгляду справ та кримінальних проваджень, вивченню судової практики по окремих категоріях кримінальних справ, наданню допомоги судам області і роз’ясненню судової практики.

                    Розгляд кримінальних справ в апеляційній інстанції

За перше півріччя 2015 року палатою в апеляційному порядку розглянуто 246 справ та кримінальних проваджень стосовно 311 осіб. З них 25 справ щодо 43 осіб в порядку, передбаченому КПК України 1960 року та 221 кримінальне провадження щодо 268 особи в порядку, передбаченому діючим КПК України.

За аналогічний період 2014 року палатою в апеляційному порядку розглянуто 190 кримінальних справ та проваджень стосовно 247 особи. З них 43 справи щодо 66 осіб в порядку, передбаченому КПК України 1960 року та 147 кримінальних проваджень щодо 181 особи за новим КПК України.

Таким чином, кількість кримінальних справ та проваджень, які були розглянуті суддями палати за перше півріччя 2015 року збільшилась на 56. Враховуючи вимоги до апеляційного розгляду кримінальних проваджень за КПК України в редакції 2012 року, навантаження на суддів палати в кримінальних справах збільшилось за рахунок апеляційного розгляду більшої кількості кримінальних проваджень з 147 до 221, що на 74 кримінальних проваджень більше.

Результати розгляду справ та кримінальних проваджень в апеляційному порядку характеризуються такими даними:

За перше півріччя 2015 року з загальної кількості переглянутих справ та кримінальних проваджень місцевих судів скасовано 48 вироків щодо 65 осіб.

За перше півріччя 2014 року з загальної кількості переглянутих справ та кримінальних проваджень місцевих судів скасовано 29 вироків щодо 37 осіб.

Таким чином у першому півріччі 2015 року скасовано на 19 вироків місцевих судів більше ніж за аналогічний період 2014 року.

У першому півріччі 2015 року змінено 36 вироків місцевих судів.

За цей же період 2014 року змінено 34 вироки місцевих судів щодо 43 особи.

У першому півріччі 2015 року в касаційному порядку переглянуто 26 ухвал судової палати в кримінальних справах апеляційного суду, з яких 14 скасовано та 3 змінено.

За перше півріччя 2014 року в касаційному порядку переглянуто 24 ухвали апеляційного суду, з яких 5 скасовано, а 4 змінено.

Таким чином, порівняно з аналогічним періодом минулого року у 2015 році на 9 ухвал скасовано більше та на 1 змінено менше ніж у 2014 році..

Не скасовані та не змінені ухвали та вироки у кримінальних провадженнях, доповідачами у яких у першому півріччі 2015 року були судді апеляційного суду: Максимович Ю.А., Римар Т.М., Кунець І.М., Сарновський В.Я. та Тиха І.М.

Три скасованих касаційним судом ухвали та вироки у судових справах, доповідачами у яких був суддя апеляційного суду Свачій І.М., та по два судових рішення скасовано у кримінальних провадженнях, доповідачами у яких були судді апеляційного суду Крукевич М.Н. та Галіян Л.Є. Усім іншими суддям судової палати в кримінальних справах (крім названих вище) скасовано чи змінено по одному судовому рішенню.

Доповідачами у зазначених справах та кримінальних провадженнях були:

Прізвище доповідача

Кількість справ/осіб

КПК України

Кількість справ/осіб

(КПК України 1960 року)

Скасовано ухвал по справах та матеріалах

Змінено ухвал по справах та матеріалах

Постановлено окремих ухвал, постанов

1.

Декайло П.В.

3/7

1/1

1/1

 

 

2.

Римар Т.М.

7/10

 

 

 

 

3.

Крукевич М.Н.

1/1

 

2/9

 

 

4.

Коструба Г.І.

22/25

 

1/1

 

 

5.

Подковський О.А.

13/14

2/2

 

1/1

 

6.

Демченко О.В.

18/28

 

 

1/1

 

7.

Іващенко О.Ю.

11/11

2/2

1/1

 

 

8.

Максимович Ю.А.

8/9

1/1

 

 

 

9.

Стадник О.Б.

10/13

1/3

 

1/1

 

10.

Кунець І.М.

20/23

3/3

 

 

 

11.

Лекан І.Є.

13/16

5/9

1/1

 

 

12.

Галіян Л.Є.

15/19

2/5

3/3

 

 

13.

Комендат Р.Т.

15/17

1/1

1/3

 

 

14.

Сарновський В.Я.

11/13

2/9

 

 

 

15.

Очеретяний Є.В.

15/19

1/1

1/1

 

 

16.

Тиха І.М.

11/14

2/2

 

 

 

17.

Ваврів І.З.

9/10

1/1

1/1

1/1

 

18.

Свачій І.М.

19/19

2/4

3/4

 

 

 

Всього

221/268

25/43

15/25

3/3

 

     Скасовані 12 ухвал та 2 вироки апеляційного суду характеризуються такими показниками:

-один вирок скасовано з закриттям кримінального провадження за відсутністю у особи ознак злочину,

-дві ухвали та один вирок щодо 10 осіб скасовано внаслідок невірного застосування ст. 75 КК України та звільнення засуджених від відбуття покарання з випробуванням,

-дві ухвали скасовано внаслідок м’якості призначеного покарання,

-три ухвали скасовано внаслідок невірного застосування кримінального закону,

-п’ять ухвал скасовано внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

 

Так, касаційним судом ухвалою від 19 березня 2015 року скасовано вирок апеляційного суду Тернопільської області від 19 листопада 2014 року щодо С. І.Т. (доповідач – Ваврів І.З.).

За вироком Тернопільського міськрайониого суду Тернопільської області від 21 жовтня 2014 року С. І. Т. визнано невинуватим та виправдано через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Вироком апеляційного суду Тернопільської області від 19 листопада 2014 року зазначений вирок міськрайониого суду скасовано та С. І.Т. визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Згідно з цим вироком С. І. Т. визнано винуватим у тому, що він 23 липня 2014 року приблизно о 18.30 год. у приміщенні торгового центру «Новус», розташованого по вул. Перля, 3 у м. Тернополі, таємно намагався викрасти з полиць із товарами 2 пляшки вина та фруктово-горіхову суміш, тобто товару на загальну суму 193,47 грн. Однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення протиправного діяння до кінця, кримінальне правопорушення не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки з викраденим майном був затриманий працівниками охорони торгового центру.

На думку касаційного суду, діяння вчинене С. І.Т., хоча формально й містить у собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, однак є малозначним, оскільки внаслідок суб'єктивної спрямованості засудженого на викрадення лише зазначених у вироку товарів на суму, що незначно перевищує встановлений законодавством мінімум для притягнення особи до кримінальної відповідальності, та з урахуванням розміру потенційної шкоди не є суспільно небезпечним.

З цих підстав, судове рішення апеляційного суду Тернопільської області від 19 листопада 2014 року скасоване, а кримінальне провадження щодо С.І.Т. за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України, закрито на підставі ч.2 ст. 11 КК України та п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, через малозначність.

Ухвалою касаційного суду від 23 квітня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 29 жовтня 2014 року у кримінальному проваджені щодо С.О.Ю. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач – Іващенко О.Ю.).

Ухвалою апеляційного суду від 29 жовтня 2014 року вирок суду першої інстанції, яким С.О.Ю. визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України С. О. Ю. звільнено від призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік і 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, визначених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України, залишено без змін.

За вироком суду, С.О.Ю. визнано винним у тому, що він у 20-х числах квітня 2014 року у невстановлений слідством час, перебуваючи у смт В. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, зірвав рослини роду коноплі, чим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який перевіз до місця свого проживання, розташованого за адресою: вул. Лучаківського, 5, м. Тернопіль, де став зберігати у поштовій скрині під'їзду № 2 без мети збуту.

22 травня 2014 року близько 21:30 год., перебуваючи по вул. Просвіти, 12 у м. Тернополі, С.О.Ю. незаконно збув частину вказаного наркотичного засобу загальною масою у перерахунку на суху речовину 0,62 г за 150 грн. Б.О.Р., який діяв у рамках контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі.

Крім цього, 12 червня 2014 року близько 22:00 год., перебуваючи у тому ж місці, діючи повторно, С.О. Ю. незаконно збув Б.О. Р. канабіс загальною масою у перерахунку на суху речовину 1,17 г за 150 грн.

Касаційний суд зазначив, що місцевий суд, призначаючи С.О.Ю. покарання за ч. 2 ст. 307 КК України обгрунтовано врахував, що засуджений повністю визнав вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, дані про його особу, у тому числі те, що він є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, правомірну поведінку після вчинення злочину не встановивши обставин, що обтяжують покарання.

Обгрунтовано призначив покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України нижче нижчої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та не призначив додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Разом із цим, вирішуючи питання про застосування ст. 75 КК України суд має належним чином досліджувати й оцінювати всі обставини, які мають значення для справи та застосовувати вказані вимоги закону лише в тому разі, коли для цього є умови й підстави, про що у судовому рішенні мають бути викладені докладні мотиви.

Не погодившись із вироком суду в частині призначеного покарання, прокурор звернувся із апеляційною скаргою на вказане судове рішення, у якій порушував питання про постановлення судом апеляційної інстанції нового вироку, доводи якої за змістом були аналогічними доводам касаційної скарги.

Проте, апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо С.О.Ю. та відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора, вимог ст. 419 КПК України не дотримався, висновки про залишення апеляційної скарги без задоволення та необхідність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням належним чином не мотивував, зазначивши, що покарання призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Водночас, на думку колегії суддів касаційного суду, встановлені у провадженні обставини, які стали підставами для призначення покарання нижче нижчої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не є достатніми підставами для висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, а також попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Так, апеляційним судом не враховано, що місцевим судом не надано належної оцінки ступеню тяжкості конкретного злочину, вчиненого С.О.Ю., віднесеного до категорії тяжких, способу та характеру його вчинення, підвищеної суспільної небезпеки вказаного злочину, здійснення двох епізодів збуту, наявності корисливого мотиву при вчиненні злочину. На думку колегії суддів касаційного суду, наведені обставини свідчить про неможливість виправлення та перевиховання засудженого, а також попередження вчинення ним нових злочинів без реального відбування покарання.

З цих підстав касаційним судом ухвалу апеляційного суду у цьому кримінальному проваджені скасовано та призначено новий апеляційний розгляд.

Ухвалою касаційного суду від 24 березня 2015 року скасовано вирок апеляційного суду від 3 вересня 2014 року щодо М.П.В. та М.С.В., та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.(доповідач — Свачій І.М.)

Ухвалою апеляційним судом Тернопільської області від 3 вересня 2014 року вирок місцевого суду, яким засуджено М.П.В. та М.С.В. кожного за ч. 1 ст. 365 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах внутрішніх справ на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК М.П.В. та М.С.В. звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

За ч. 2 ст. 307 КК М.П.В. та М.С.В. виправдано, скасовано та постановлено свій, яким визнано винними і засуджено:

-М.П.В. за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, за ч. 1 ст. 365 КК України (в редакції від 07 квітня 2011 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки. Відповідно до ст. 70 КК за сукупністю злочинів засудженому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах. Згідно зі ст. 54 КК М.П.В. позбавлено спеціального звання «старший лейтенант міліції»;

-М.С.В. -за ч, 2 ст. 307 КК Із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 1 ст. 365 КК України(в редакції від 07 квітня 2011 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 2 роки. Відповідно до ст. 70 КК за сукупністю злочинів засудженому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах. Згідно зі ст. 54 КК М. С.В. позбавлено спеціального звання «лейтенант міліції».

На підставі ст. 75 КК М.П.В. та М.С.В. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК.

За вироком апеляційного суду, М.П.В., який обіймав посаду старшого оперуповноваженого по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Теребовлянського РВ УМВС України в Тернопільській області та М.С.В. - дільничного інспектора міліції цього ж райвідділу визнано винними у перевищенні влади та службових повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненими за таких обставин.

Так, М.П.В. на початку червня 2013 року у невстановленому місці зірвав рослини коноплі, з яких обірвав листя, подрібнив їх, висушив та помістив у сірникову коробку. У подальшому 12 червня 2013 року М.П.В. передав виготовлений ним наркотичний засіб М.С.В. з метою подальшої передачі В.В.І. наступного дня 13 червня 2013 року приблизно о 10:40 год. біля приміщення райвідділу міліції по вул. Січових Стрільців у м. Теребовлі М.П.В. та М.С.В. за попередньою змовою між собою, явно вийшовши за межі наданих їм прав та повноважень, неправомірно передали В.В.І. 2,46 г (у перерахунку на суху речовину) особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу для передачі ним невстановленій особі з метою подальшого викриття і затримання засудженими цієї ж особи, що мало б створити видимість ефективності роботи засуджених та підвищити уявні показники їх службової діяльності.

Касаційний суд зазначив, що з мотивами, наведеними апеляційним судом, якими він обґрунтував можливість призначення засудженим за ч. 2 ст. 307 КК покарання нижче від найнижчої межі та вважає, що у даному випадку покарання, призначене М.П.В. та М.С.В. є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Однак, постановивши рішення про звільнення М.П.В. і М.С.В. від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, суд апеляційної інстанції повною мірою не врахував характеру, суспільної небезпечності та ступеня тяжкості вчинених злочинів. Так, засуджені, будучи працівниками правоохоронного органу, перевищивши надані їм владні повноваження, явно вийшовши за межі наданих їм прав, окрім посадовоп злочину вчинили також злочин у сфері обігу наркотичних засобів, який є тяжким. При цьому зміст та обсяг протиправних дій, що підриваюті авторитет правоохоронних органів, вказують на підвищену суспільну небезпечність вчиненого.

За таких обставин колегія суддів касаційного суду дійшла до висновку, що викладені в касаційній скарзі доводи прокурора про безпідставне застосування положень ст. 75 КК та звільнення М.П.В. та М.С.В. від відбування покарання з випробуванням є слушними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позбавивши М.П.В. та М.С.В. спеціального звання, суд апеляційної інстанції припустився помилки, адже, призначивши це додаткове покарання за сукупністю злочинів, не призначив його за конкретний злочин окремо, як того вимагає ст. 54 КК, що є неприпустимим.

Колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати доводи, викладені в апеляційній та касаційній скаргах прокурора, і постановити рішення відповідно до вимог закону.

З цих підстав касаційним судом ухвалу апеляційного суду у цьому кримінальному провадженні скасовано та призначено новий апеляційний розгляд.

Ухвалою касаційного суду від 27 січня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 23 квітня 2014 року щодо З.В.М., Г.Р.П., Х. Н.І., С.А.С., К.А.Ю., К.Н.Я., А.О.В. та Д.Р.М. та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.(доповідач — Крукевич М.Н.)

Апеляційний суд Тернопільської області змінив вирок щодо З.В.М., Г.Р.П., Х.Н.І., С.А.С., К.А.Ю. та К.Н.Я. покарання вказаним засудженим пом'якшено і на підставі ст. 75 КК від відбування покарання їх звільнено з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки кожному з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ст. 76 КК. Крім того, зменшено суми грошових стягнень у солідарному порядку із засуджених на користь потерпілих: Я.Б.І. - до 30 000 грн, Р.Р.І. -до 20 000 грн та Д.А.Ю. - до 50 000 грн у рахунок відшкодування завданої злочинами моральної шкоди.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою засудженим З.В.М., Г.Р.П., Х. Н.Л., С.А.С., К. А.Ю. та К.Н.Я. скасовано.

В решті вирок залишено без зміни.

Згідно вироку суду, 1 січня 2011 року близько 5.15 год., у З.В.М., Г.Р.П., Х. Н.І., С.А.С, К.А.Ю., К.НЛ., Д.Р.М. та А.О.В., які у стані алкогольного сп'яніння знаходились у ресторані «Хутір», що в м. Тернополі по вул. Чумацькій, 81, виник злочинний намір, направлений на вчинення хуліганських дій стосовно Р..РЛ., Д.А.Ю. та Я. Б.І. З цією метою З.В.М, знаходячись у приміщенні фойє ресторану, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою самоутвердження в очах сторонніх осіб, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно ударив Р.Р.І. кулаком в обличчя. Побачивши це, Д.А.Ю., намагався заспокоїти З.В.М., проте до нього підбіг Г.Р.П. і почав завдавати удари кулаками по обличчю. Тоді ж до хуліганських дій З.В.М. та Г.Р.Л. приєднались Д.Р.М., Х.Н.Л., С.А.С., К.А.Ю. К.Н.Я. і А.О.В. нецензурно висловлюючись, вони почали бити Р.Р.Л., Д.А.Ю. та Я.Б.І. руками та ногами по різних частинах тіла, а С.А.С. крім того, завдав потерпілим також декількох ударів металевою попільничкою.

Внаслідок злочинних дій З.В.М., Г.Р.І., Х.Н.І., С.А.С., К.А.Ю., К.Н.Л, Д.Р.М. та А.О.Д. потерпілим було заподіяно: Р.Р.Л. та Я.БЛ. - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а Д.А.Ю. - тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Касаційний суд зазначив, що приймаючи рішення про звільнення З.В.М., Г.Р.П., Х.НЛ., С.А..С, КА.Ю. та К.НЛ від відбування призначеного покарання, з випробуванням на підставі ст. 75 КК, апеляційний суд послався, як на обставини, що пом'якшують покарання, на молодий вік засуджених, позитивні характеристики, щире каяття у скоєному, наявність постійного місця проживання, часткове відшкодування завданої злочином шкоди, а також на те, що З.В.М. працює лікарем, одружений і має на утриманні вагітну дружину; Х.Н.Л. працює, має вагітну дружину й одиноку матір, якій допомагає; Г.Р.П. - студент ТНЕУ; К.Н.Л має батька - інваліда і є в сім'ї єдиним сином; К.А.Ю. проживає з матір'ю, виховувався у неповній сім'ї, має незадовільний стан здоров'я, працює; С.А.С. - під час навчання у вузі та проходження виробничої практики проявив організаторські здібності та високі моральні якості.

При цьому апеляційний суд не навів переконливих мотивів, чому обставини справи й дані про осіб засуджених, враховані судом першої інстанції для призначення покарання в межах санкції статей, за якими їх засуджено, дали підстави для висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання. .

Крім того, апеляційний суд не дав належної оцінки позиції потерпілих щодо призначення покарання, яка хоча й не є обов'язковою для суду, не має наперед встановленої сили, підлягає врахуванню в сукупності з іншими обставинами, передбаченими ст. 65 КК.

Також апеляційний суд з урахуванням визнання вини засудженими, які в період понад три роки з моменту вчинення злочину усвідомили і зрозуміли всю протиправність та аморальність своїх дій, не врахував, що вони за цей тривалий час не відшкодували завданої потерпілим особам шкоди.

У зв'язку з викладеним вище колегія суддів вважає, що ці обставини у сукупності належним чином не були враховані при визначенні міри покарання, внаслідок чого, апеляційний суд звільнивши З.В.М., Г. Р.П., Х.Н.І., С.А.С., К. А.Ю. та К.Н.Я. на підставі ст. 75 КК від відбування призначеного покарання з випробуванням, неправильно застосував кримінальний закону що потягло за собою призначення покарання, яке через м'якість не може бути визнано необхідним та достатнім для виправлення цих засуджених і попередження вчинення ними нових злочинів.

Крім того, відповідно до вимог ст. 357 КПК 1960 року при попередньому розгляді справи в суді апеляційної інстанції вирішуються питання, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду і вимагають винесення окремого рішення.

Проте всупереч наведеним вимогам процесуального закону апеляційний суд, прийнявши рішення про необхідність проведення підготовчого судового засідання, яке призначив на 24 березня 2014 року і повідомив учасникам процесу (т. 12, ах. 325), за результатами його розгляду не ухвалив жодного процесуального рішення.

Також, як видно з матеріалів справи, прокурор, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу на вирок місцевого суду, яку в подальшому відкликав.

Однак не зважаючи на це, апеляційний суд у своєму рішенні зазначив, що крім інших скарг, розглянув справу і за апеляцією прокурора.

Таким чином, апеляційний суд припустився суперечностей, оскільки зі змісту оскаржуваної ухвали неможливо точно зрозуміти, за якими саме скаргами розглядалася кримінальна справа в апеляційному порядку.

За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною та обфунтованою.

Оскільки дії засуджених носили спільний та узгоджений характер, були об'єднані єдиним умислом і спрямовані на досягнення однієї мети, а окремий розгляд справи щодо З.В.М., Г.Р.П., Х.Н.І., С.А.С., К. А.Ю. та К.Н.Я. може негативно відбитися на її повноті, всебічності та об'єктивності, то ухвала апеляційного суду піддягає скасуванню щодо всіх засуджених, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою касаційного суду від 11 червня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 24 грудня 2014 року у справі щодо М. М.М. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Декайло П.В.).

Вироком Кременецького районного суду від 12 вересня 2014 року М.М.М. визнаний винуватим та засуджений за ч. 2 ст. 156 КК України з застосуванням ст. 69 КК України без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Згідно вироку суду, М.М.М. 14 червня 2014 року об 11 годині прийшовши до господарства Іващук М.І., що в с. Бонівка Кременецького району для надання послуг ветеринара, вчинив розпусні дії щодо малолітньої Н.В.В.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду залишено буз змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції касаційний суд зазначив:

Суд першої інстанції призначив М.М.М. покарання нижче від найнижчої межі з врахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, даних про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, відсутністю тяжких наслідків для потерпілої згідно судово-психіатричної експертизи, вказав на відсутність обтяжуючих покарання обставин та пом’якшуючі покарання обставини до яких віднесено щире каяття та добровільне відшкодування суми завданих збитків.

Суд апеляційної інстанції ствердив, що встановлені судом першої інстанції обставини обгрунтовано надавали підстави для призначення покарання нижче від найнижчої межі.

Проте, судом апеляційної інстанції не вказано, яким чином наведені ним та судом першої інстанції пом’якшуючі покарання обставини разом з даними про його особу, виходячи з індивідуальних особливостей вчинення кримінального правопорушення та категорії посягань на охоронювані права і свободи осіб, досить істотно знижують ступінь його тяжкості, а також перебувають в такому співвідношенні одна до одного, щоб можна було впевнено стверджувати про доцільність призначення йому покарання нижче від найнижчої межі.

Крім того, позиція суду апеляційної інстанції щодо правильності призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі не узгоджується і з його мотивами щодо неможливості застосуваання ст. 75 КК України, як про це ставив питання захисник засудженого, де він акцентував увагу на важливість та значущість моральних цінностей і суспільних відносин, на які посягнув засуджений.

Ухвалою касаційного суду від 12 березня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 13 серпня 2014 року у справі щодо С.Ю.М. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Лекан І.Є.).

Вироком Бережанського районного суду від 28 травня 2014 року С.Ю.М. засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК україни, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 20 лютого 2014 поку та остаточно С.Ю.М. визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін.

За вироком суду, С.Ю.М. визнано винуватим у тому, що він 24 вересня 2013 року о 10 годині, шляхом зламу замку вхідних дверей проник у квартиру № 6 по вул. С.Стрільців м. Бережани , звідки таємно викрав майно потерпілого В. Б.М. на суму 8 800 грн.

Крім того, 4 жовтня 2013 року о 11 годині 30 хв. С.Ю.М., діючи за аналогічних обставин, проник у квартиру № 16 буд. № 6 по вказаній вулиці, звідки таємно викрав майно потерпілої О.О.Г. на загальну суму 3479 грн.

Скасовуючи судове рішеннями апеляційного суду, касаційний суд зазначив, що з урахуванням даних про особу засудженого за відсутності у провадженні обставин, які пом’якшують покарання, та за наявності лише повного визнання вини засудженим та його активного сприяння у розкритті злочину вважає за необхідне ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий судовий розгляд за результатами проведення якого слід постановити судове рішення мотивоване належним чином.

Ухвалою касаційного суду від 22 січня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 27 серпня 2014 року у справі щодо Н. Ф.М-огли та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Свачій І.М.).

Вироком Чортківського районного суду від 12 травня 2014 року Н. Ф.М.-огли засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі. Засуджений Н..Ф.М.огля визнаний винуватим у тому, що 11 березня 2012 року о 22 годині 30 зхв. У с. Тростянці Монастириського району будучи розлюченим на Б.С.К., який на відмову дружини Н.Ф.М.-огли- Н.Н.А. продати йому алкогольні напої, продовжував вимагати продати йому такі напої та погрожував увійти в будинок і сам відшукати їх, хоча активних дій для цього не вживав, він, з метою заподіяння смерті потерпілому одним ударом ножа у життєво важливий орган-ділянку шиї Б.С.К., убив його.

Ухвалою апеляційного суду вирок змінено. Ухвалено вважати Н. Ф.М.-огли засудженим за ст. 118 КК України та за цим законом йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Скасовуючи судове рішеннями апеляційного суду, касаційний суд зазначив, що апеляційний суд не навів встановлені ним обставини вчиненого передбаченого ст. 118 КК України злочину, а лише вказав про інше місце його вчинення. Невірно виклав зміст резолютивної частини вироку при призначенні покарання за ст. 118 КК України та вирішенні цивільного позову.

Ухвалою касаційного суду від 9 квітня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 14 травня 2014 року у справі щодо К.Д.А. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Крукевич М.Н.).

Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2014 року К.Д.А. засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років позбавлення волі.

Згідно ухвали апеляційного суду К.Д.А. визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі за те, що 18 лютого 2012 року о 21 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у, перебуваючи у будинку своєї доньки у с. Гаї Шевченківські на грунті особистих неприязнених стосунків з метою заподіяння тілесних ушкоджень завдав колишній дружині К.А.Г. декілька ударів кухонним ножем по тілу, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Скасовуючи судове рішеннями апеляційного суду, касаційний суд зазначив, що апеляційний суд при кваліфікації дій К.Д.А. За ч. 1 ст. 122 КК України допустився помилки, оскільки наявні докази свідчать про те, що К.Д.А. Завдавав прицільні удари ножем у життєво важливі органи потерпілої з метою позбавлення її життя. Але остання активно захищалася руками, а донька та зять потерпілої перешкодили реалізувати умисел К.Д.А. на вбивство.

Ухвалою касаційного суду від 9 квітня 2015 року скасовано вирок апеляційного суду від 12 листопада 2014 року у справі щодо А.А.Р., Б.В.В., Г.В.С. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Комендат Р.Т.).

Вироком Бережанського районного суду від 1 вересня 2014 року А.А.Р., Б.В.В., Г.В.С. засуджений за ч. 2ст. 355 КК України до 3 років позбавлення волі кожен.

Вироком апеляційного суду А.А.Р., Б. В.В., Г. В.С. засуджені за ч. 3 ст. 355 КК України до 4 років позбавлення волі кожен.

Скасовуючи судове рішення апеляційного суду касаційний суд вказав на те, що судом апеляційної інстанції не проведено судове слідство та безпідставно дано оцінку доказів іншу ніж суд першої інстанції, не викладено обставин справи за встановленими новими фактичними обставинами.

Ухвалою касаційного суду від 4 червня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 17 вересня 2014 року у справі щодо П. В.С. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Коструба Г.І.).

Вироком Кременецького районного суду від 4 липня 2014 року П.В.С. засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до 1700 грн. штрафу.

Ухвалою апеляційного суду вирок щодо П.В.С. змінений і він визнаний винуватим за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 850 грн. штрафу.

Скасовуючи судове рішення апеляційного суду касаційний суд вказав на те, що судом апеляційної інстанції розглянуто судову справу без належного повідомлення про час розгляду справи та без участі потерпілого К.Г.Ф., а в ухвалі зазначено, що він виступав у судових дебатах. Також потерпілому не направлено зміни до апеляційної скарги прокурора.

Ухвалою касаційного суду від 19 лютого 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 21 серпня 2014 року у справі щодо З.П.В. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Очеретяний Є.В.).

Ухвалою апеляційного суду З.П.В. повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу Заліщицького районного суду від 11 липня 2014 року у зв’язку з пропуском строку на апеляційне оскарження за відсутністю клопотання про його поновлення.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду касаційний суд зазначив, що у переліку документів, які вказав апелянт у апеляційній скарзі зазначено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин суддя доповідач апеляційного суду повинен був надати строк на усунення недоліків, а не повертати апеляційну скаргу.

Ухвалою касаційного суду від 28 травня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 4 вересня 2014 року у справі за апеляційною скаргою Д.І.М. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Галіян Л.Є.).

Ухвалою апеляційного суду Д. І.М. відмовлено у прийнятті скарги на постанову слідчого про закриття кримінальної справи та повернуто її скаржнику.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду касаційний суд зазначив, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень та прийняв судове рішення з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Ухвалою касаційного суду від 27 січня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 23 липня 2014 року у справі щодо К.В.М. та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.(доповідач Галіян Л.Є.).

Ухвалою апеляційного суду К.В.М. залишено без змін постанову міськрайонного суду, якою відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на вирок Тернопільського міськрайонного суду.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду касаційний суд зазначив, що апеляційний суд не перевірив його доводів про те, що він з запізненням отримав копію судового рішення.

Ухвалою касаційного суду від 3 червня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду від 6 листопада 2014 року щодо М.О.О.

Апеляційним судом переглянуто за нововиявленими обставинами вирок апеляційного суду щодо М.О.О. І касаційний суд визнав це неправильним, оскільки апеляційний суд не наділений правом переглядати вироки суду як суд першої інстанції.

Змінені 3 ухвали апеляційного суду характеризуються такими показниками:

-три ухвали змінено у зв’язку з невірним застосуванням кримінального закону.

Ухвалою касаційного суду від 20 травня 2015 року змінено вирок Бережанського районного суду від 13 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 19 вересня 2014 року щодо Г.М.П. та П.П.П., засуджених за п.4,12 ч. 2 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі кожного. (доповідач – Подковський О.А.)

Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок змінено, виключено з обвинувачення засуджених п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України (вбивство з особливою жорстокістю). В решті вирок районного суду залишено без змін.

Ухвалою касаційного суду судові рішення щодо Г. і П. змінені, виключено з їх обвинувачення п. 4 ст. 115 КК України та призначив покарання за ч. 1 ст. 115 КК україни до 11 років позбавлення волі.

Ухвалою касаційного суду від 19 лютого 2015 року змінено вирок Тернопільського міськрайонного суду та ухвалу апеляційного суду від 23 липня 2014 року (доповідач Демченко О.В.) щодо Б. В.Ю., виключивши посилання на докази протокол пред’явлення особи для впізнання, мотивуючи відсутністю захисника при проведенні цієї слідчої дії.

Ухвалою касаційного суду від 19 червня 2015 року змінено вирок Гусятинського районного суду та ухвалу апеляційного суду від 18 лютого 2014 року (доповідач Стадник О.Б.) щодо Л.В.Е., призначивши йому покарання з урахуванням кратності неоподаткованих мінімумів дохолів громадян при призначенні розміну штрафу.

За перше півріччя 2015 року суддями палати розглянуто в порядку КПК України 1960 року 2 апеляційних скарги на постанови суддів, що на 2 менше, ніж за аналогічний період минулого року, що пов'язано з вступом в силу КПК України. У першому півріччі 2014 року суддями палати розглянуто 4 скарги даної категорії.

Ці скарги розглядали :

Доповідач

Кількість

1.

Лекан І.Є.

2

 

За перше півріччя 2014 року суддями палати розглянуто 178 апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, що на 55 більше ніж за аналогічний період минулого року. У першому півріччі 2014 року суддями палати розглянуто 123 скарги.

Ці скарги розглядали:

Судді

Кількість

1.

Декайло П.В.

5

2.

Римар Т.М.

9

3.

Крукевич М.Н.

6

4.

Коструба Г.І.

19

5.

Подковський О.А.

8

6.

Демченко О.В.

13

7.

Іващенко О.Ю.

13

8.

Максимович Ю.А.

4

9.

Стадник О.Б.

5

10.

Кунець І.М.

10

11.

Лекан І.Є.

12

12.

Галіян Л.Є.

10

13.

Комендат Р.Т.

13

14.

Сарновський В.Я.

7

15.

Очеретяний Є.В.

13

16.

Тиха І.М.

12

17.

Ваврів І.З.

2

18.

Свачій І.М.

17

Крім того, за перше півріччя 2015 року суддями палати розглянуто 73 скарги на рішення судів області по адміністративних справах, що на 2 більше, ніж за аналогічний період минулого року. За перше півріччя 2014 року суддями палати розглянуто 71 скаргу на рішення судів області по адміністративних справах

Ці скарги розглядали:

Судді

Кількість

1.

Декайло П.В.

1

2.

Римар Т.М.

3

3.

Крукевич М.Н.

 

4.

Коструба Г.І.

5

5.

Подковський О.А.

6

6.

Демченко О.В.

6

7.

Іващенко О.Ю.

5

8.

Стадник О.Б.

4

9.

Кунець І.М.

4

10.

Лекан І.Є.

7

11.

Галіян Л.Є.

2

12.

Комендат Р.Т.

8

13.

Сарновський В.Я.

4

14.

Очеретяний Є.В.

9

15.

Максимович Ю.А.

1

16.

Свачій І.М.

8

За перше півріччя 2014 року переглянуто в порядку ст.400-5 КПК України за ново-виявленими обставинами 2 судових рішень, що на 2 менше ніж за аналогічний період минулого року.

                                            Аналітична робота

За перше півріччя 2015 року суддями палати проведено 10 узагальнень та аналізів судової практики.

В першому півріччі 2014 року суддями проведено 8 узагальнень та аналізів судової практики, що на 2 менше.

Узагальнення та аналізи проводили:

1.

Декайло П.В.

1

2.

Демченко О.В.

1

3.

Максимович Ю.А.

1

4.

Галіян Л.Є..

1

5.

Лекан І.Є.

1

6.

Очеретяний Є.В.

2

7.

Свачій І.М.

1

8.

Комендат Р.Т.

1

9.

Ваврів І.З.

1

 

Узагальнення та аналізи судової практики проводилися за такими темами:

Всі аналізи та узагальнення судової практики проведені на належному професійному рівні, обговорені на засіданнях колегії та семінарських заняттях з суддями, витяги із узагальнень направлялися в суди області.

                          Надання практичної допомоги судам області

Судді палати протягом першого півріччя 2015 року постійно надавали допомогу місцевим судам області в застосуванні законодавства при вирішенні кримінальних та адміністративних справ.

Так, надана практична допомога суддям Тернопільського міськрайонного, Монастириського, Борщівського, Підгаєцького, Козівського, Теребовлянського районних судів щодо розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.

Висновки і пропозиції

          З врахуванням наведеного, слід відмітити, що за перше півріччя 2015 року якість розгляду кримінальних справ в апеляційній інстанції погіршилась.

Для покращення роботи судової палати кожному судді палати ретельніше планувати організацію своєї роботи по підготовці справ до апеляційного розгляду та постійно підвищувати правові знання та професійну кваліфікацію.

Аналіз роботи судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області пропоную обговорити на зборах суддів апеляційного суду.

Секретар судової палати

апеляційного суду Тернопільської області            О.Б. Стадник