Права на захист у кримінальних провадженнях (практика Верховного Суду)

18 лютого 2022 року суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександра Яновська взяла участь в онлайн-практикумі «Забезпечення права на захист у кримінальних провадженнях: практика ЄСПЛ та Верховного Суду», організованому юридичним журналом «Право України» і юридичним порталом «Ratio Decidendi».

Олександра Яновська виступила з доповіддю «Забезпечення права на захист у кримінальних провадженнях у практиці Верховного Суду». Свій виступ спікерка розпочала з ознайомлення зі статистичними показниками здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення.

Так, у 2021 році на розгляді місцевих загальних судів справ у кримінальному судочинстві та про адміністративні правопорушення перебувало на 4,6 % більше, ніж у 2020 році (кількість зросла з 1,97 млн до 2,06 млн). В апеляційних загальних судах на 1,2 % зменшилася кількість справ, які були на розгляді (з 282 тис. до 278,7 тис.).

«Майже 279 тис. справ, які перебували на розгляді апеляційних судів, – це значна кількість, ураховуючи те, що ці суди, як і місцеві загальні, страждають від браку суддівських кадрів», – наголосила суддя ККС ВС.

За її словами, у 2021 році на розгляді ККС ВС було на 7,6 % справ у кримінальному судочинстві та про адміністративні правопорушення менше, ніж у попередньому звітному періоді (14, 5 тис. та 13,4 тис. відповідно), а на розгляді Великої Палати ВС – у 2,3 рази більше (108 та 250 відповідно).

«Збільшення кількості справ у ВП ВС відбулося за рахунок надходження звернень осіб, яким призначено покарання у виді довічного позбавлення волі і які просять про перегляд рішень щодо них. Це пов’язано з прийняттям рішення  ЄСПЛ у справі «Петухов проти України» (№ 2) та рішення КСУ у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі», – зауважила доповідачка.

Олександра Яновська нагадала про рішення ЄСПЛ від 12 березня 2019 року у справі «Петухов проти України» (№ 2), в якому констатовано порушення Україною ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на підставі того, що покарання у вигляді довічного позбавлення волі є покаранням без перспективи звільнення, та про Рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року у справі щодо перегляду вироку особі, караній на довічне позбавлення волі, в якому КСУ визнав неконституційними ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК України, оскільки вони унеможливлюють їх застосування до осіб, засуджених до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Суддя ККС ВС зазначила, що для вирішення цих питань був розроблений законопроєкт, однак Верховна Рада України його ще не розглянула.

Крім того, Олександра Яновська розповіла про результати касаційного перегляду судових рішень у кримінальних провадженнях (справах), звернувши увагу на те, що найчастіше ККС ВС скасовує судові рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону (понад 80 %), у тому числі й права на захист.

Спікерка акцентувала на позиціях ККС ВС, висловлених щодо питань порушення та дотримання права на захист у 2021 році, які стосуються таких аспектів: взаємовідносини «підозрюваний (обвинувачений, засуджений) – адвокат»; забезпечення права на здійснення захисту безпосередньо підозрюваним (обвинуваченим, засудженим); участь сторони захисту у процесі доказування; обов’язки уповноважених осіб (слідчих прокурорів, слідчих суддів) та органів у гарантуванні права на захист.

Олександра Яновська, зокрема, проаналізувала висновок ККС ВС, викладений у постанові від 9 вересня 2021 року у справі № 639/645/19 (провадження № 51-2021км21), у якому йдеться про те, що особа (підозрюваний, обвинувачений) без встановлення будь-яких обмежень та умов, керуючись власним волевиявленням, має право відмовитися від захисника або замінити його в будь-який момент кримінального провадження в усній або письмовій формі. При цьому ККС ВС звернув увагу, що особа, яка відмовляється від захисника, не зобов'язана обґрунтовувати чи доводити суду наявність обставин, які, на її думку, вказують на те, що захисник не здійснює належним чином захист і не виконує свої професійні обов'язки. Якщо обвинувачений відмовився від захисника, а суд залишив таке клопотання без задоволення, то це є порушенням права на захист, що вважається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення.

У постанові від 19 жовтня 2021 року у справі № 570/328/17 (провадження № 51-3447км19) ККС ВС зауважив, що право на перекладача реалізується шляхом подання відповідних заяв чи клопотань до суду, і суд не зобов'язаний залучати до судового розгляду перекладача за відсутності таких клопотань чи заяв.

В іншому кримінальному провадженні (постанова від 7 грудня 2021 року у справі № 369/420/17, провадження № 51-4424км21) ККС ВС наголосив, що участь обвинуваченого в судовому засіданні є обов’язковою. Відсутність обвинуваченого допускається лише у виняткових випадках, зокрема в разі грубого чи систематичного порушення ним порядку в залі судового засідання або непідкорення розпорядженням головуючого судді. Якщо обвинуваченого було тимчасово видалено із залу судового засідання, однак після повернення він продовжив систематично порушувати порядок, а про неповагу до суду обвинуваченого неодноразово попереджав головуючий, на що він не реагував, зухвало поводився, у зв’язку з чим суд повторно видалив його із залу судового засідання на весь час судового розгляду до проголошення вироку, не свідчить про порушення права на захист.

Із презентацією Олександри Яновської можна ознайомитися за посиланням.