Міжнародне право в національному судочинстві

18 лютого 2022 року відбулася Міжнародна конференція «Міжнародне право в національному судочинстві», організована Верховним Судом спільно з Українською асоціацією міжнародного права за технічної підтримки проєкту ОБСЄ «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя».

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв подякував президентці Асоціації Ользі Буткевич і проєкту ОБСЄ за співорганізацію заходу й зауважив, що питання взаємодії міжнародного та національного права завжди були актуальними. Сьогодні ж особливої важливості набуває питання ролі міжнародного права у практиці українських судів, що зумовлене триваючим збройним конфліктом на сході України. Йдеться, зокрема, про застосування джерел міжнародного гуманітарного права, вирішення питань про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю громадян унаслідок збройного конфлікту, вжиття заходів щодо компенсації за зруйноване майно і належне розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.

На переконання Всеволода Князєва, формування єдиної судової практики з цих та інших питань має ґрунтуватися, у тому числі, на основі концептуально визначеної доктрини права, вироблення якої можливе за умови конструктивної предметної дискусії.

«Обраний Україною курс на євроатлантичну інтеграцію та важливість дотримання європейських стандартів у сфері захисту прав людини є ціннісним орієнтиром для розвитку і вдосконалення національного права, зокрема щодо імплементації загальновизнаних європейських цінностей у національну правову систему. Щиро сподіваюся, що за результатами цієї конференції нам вдасться знайти ефективні юридичні механізми та сформулювати рекомендації з метою подальшого вдосконалення підходів до застосування міжнародного права судами України», – зазначив Голова ВС.

Суддя Великої Палати ВС Тетяна Анцупова, модеруючи тематичну секцію «Міжнародне право в адміністративному судочинстві», зауважила, що практика судів адміністративної юрисдикції має бути найближчою за підходами та філософією до практики Європейського суду з прав людини, адже адміністративні суди розглядають справи за позовами особи до держави.

Під час виступу в рамках сесії «Міжнародне право в кримінальному судочинстві» суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Олександра Яновська розповіла про Комітет з прав людини ООН як елемент правового механізму захисту прав учасників кримінального провадження.

Громадяни України, зазначила вона, мають право звертатися за захистом своїх прав не тільки до міжнародних судових установ, а й до органів міжнародних організацій, зокрема й до Комітету.

«Закріплюючи вказане право, держава передбачає настання певних правових наслідків за результатами таких звернень. Тому законодавцю слід розглянути питання щодо розширення переліку підстав для перегляду судових рішень у кримінальних провадженнях за виключними обставинами шляхом включення до нього такої підстави, як ухвалення Комітетом з прав людини ООН рішення за заявою учасника провадження», – зауважила Олександра Яновська.

Водночас, за словами судді, необхідно встановити чіткі критерії, за якими можна визначити випадки, що вважатимуться підставою для перегляду рішень національних суддів. Це питання стосується і рішень ЄСПЛ, адже не кожне рішення цього Суду, яким констатовано порушення прав заявника, може бути підставою для перегляду постановлених судових рішень на національному рівні.

Суддя судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Віталій Уркевич поділився практикою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про застосування правових актів ЄС та Угоди про асоціацію.

У ході виступу спікер детально зупинився на директивах Європейського Парламенту і Ради ЄС, що стосуються різних аспектів, передусім енергетичного сектору, та які згадані в рішеннях КГС ВС, зокрема: № 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії; № 2004/25/ЄС від 21 квітня 2004 року про заявки та пропозиції ціни поглинання; № 2017/1132/ЄС від 14 червня 2017 року про окремі питання корпоративного права; № 2017/1132/ЄС від 14 червня 2017 року про окремі питання корпоративного права.

Доповідач також проаналізував застосування в судовій практиці ВС Закону України «Про ринок електричної енергії», який спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, зокрема: Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури (абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Детальніше з презентацією Віталія Уркевича можна ознайомитися тут.

Суддя КЦС ВС Юлія Черняк зробила огляд практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування міжнародних договорів у сфері міжнародного цивільного процесу. Прикметною ознакою сучасної системи джерел міжнародного цивільного процесу (МЦПр) спікерка назвала розширення міжнародного співробітництва, участь кожної держави в низці універсальних, регіональних і двосторонніх угод, які регулюють ті чи інші процесуальні питання. Вона нагадала, що міжнародно-правове регулювання МЦПр в Україні здійснюється на декількох рівнях: Гаазької конференції з міжнародного приватного права і ООН; Ради Європи; договорів СНД і двосторонніх міжнародних договорів. Надзвичайно важливе місце в системі джерел МЦПрП України мають двосторонні договори про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах. Роль цих договорів в Україні є більшою, ніж у країнах ЄС.

На прикладі конкретних справ, розглянутих КЦС ВС, доповідачка проаналізувала специфічні процесуальні питання, пов’язані з вирішенням цивільних справ з іноземним елементом, та способи їх врегулювання міжнародними договорами за участю України.

Також суддя звернула увагу на те, що дотепер актуальним залишається питання щодо юрисдикційного імунітету Російської Федерації у справах за позовами громадян України до цієї держави про відшкодування шкоди, завданої внаслідок воєнних дій на території України.

Детальніше з презентацією Юлії Черняк можна ознайомитися тут.

На завершення конференції голова КАС ВС Михайло Смокович подякував спікерам та організаторам за цікавий захід, який став корисним для представників усіх юрисдикцій.

«Приємно чути високі оцінки щодо діяльності судів, у тому числі й Верховного Суду. Переконаний, що наші суди мають усі механізми для того, щоб Україна відповідала міжнародним стандартам», – наголосив очільник КАС ВС.

Верховний Суд