За вчинення хуліганських дій неповнолітній 15 діб проведе під арештом

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Володимира П. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 1 листопада 2021 року, яким неповнолітнього Володимира П. визнано винним за ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю) та призначено покарання у виді арешту строком на 15 діб.

Санкція статті передбачає: штраф – від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт строком до 6-и місяців, або обмеженням волі – до 5 років.

            Як встановлено судом, 18 квітня 2020 року, під вечір неповнолітній Володимир П. разом із двома товаришами перебував неподалік дитячого майданчику, що у дворі будинку по вул. Богдана Лепкого в м. Тернополі. У цей час повз них проходив потерпілий Ярослав В. та зробив зауваження, що у розмові вони використовують нецензурну лексику. У відповідь Володимир П. розпочав словесний конфлікт, під час якого, діючи з особливою зухвалістю, застосувавши фізичне насильство, умисно наніс декілька ударів ногою й кулаками в груди і голову Ярослава В., спричинивши тому легкі тілесні ушкодження.

            Окрім цього, у результаті протиправний дій неповнолітнього було грубо порушено громадський порядок та заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого, гарантованих йому Конституцією України.

            Не погодившись із судовим рішенням, сторона захисту обвинуваченого подала апеляційну скаргу та просила змінити вирок суду в частині призначеного покарання і застосувати до неповнолітнього Володимира П. примусові заходи виховного характеру, а саме передати його під нагляд матері.

            У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, його захисника і законного представника та думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження й перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає.

            Так, при призначенні покарання суд першої інстанції врахував як обтяжуючи обставини (що кримінальне правопорушення скоєно проти особи похилого віку), так і пом'якшуючи – вік обвинуваченого, його щире каяття та позитивну характеристику за місцем навчання. Саме тому з трьох альтернативних видів покарання, передбачених санкцією ч.1 ст. 296 КК України (штраф, арешт, обмеження волі) обрав арешт. При цьому місцевий суд правильно зважив, що застосування найменш суворого виду покарання – штрафу щодо неповнолітнього, який навчається на денній формі навчання та не має самостійного джерела доходу, є недоцільним, оскільки він не зможе його сплатити. Разом із тим, відповідно до вимог ст. 98 КК України, покарання у виді обмеження волі є найсуворішим і не застосовується до неповнолітніх.

            Стосовно доводів захисника про можливість звільнити неповнолітнього обвинуваченого від покарання і застосувати до нього примусові заходи виховного характеру – передати під нагляд матері, колегія суддів вказала на відсутність доказів належної поведінки обвинуваченого після вчиненого злочину. Про що свідчить і позиція потерпілого, який у місцевому суді зазначив, що своєю поведінкою Володимир П. виявив неповагу до нього як до людини похилого віку, а потім не вжив жодних дій для примирення і продовжував спричиняти йому моральну шкоду.

            Зважаючи на наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Володимира П. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 1 листопада 2021 року – без змін.

                        Пресслужба Тернопільського апеляційного суду