Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого Володимира В. на вирок Збаразького районного суду від 8 липня 2021 року.
Цим вироком 22-річного жителя Збаразького району Владислава Г. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою тяжких наслідків, але спричинило тривалий розлад здоров'я), та призначено покарання у виді 2-ох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням і призначено 2 роки іспитового строку та, відповідно до ст. 76 КК України, покладено обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; без дозволу органу з питань пробації не виїжджати за межі України, не покидати місця проживання, роботи або навчання.
Довідка: санкція ч.1 ст. 122 КК України передбачає покарання у виді: виправних робіт – строком до 2-ох років, обмеження чи позбавлення волі – до 3-ох років.
Місцевим судом встановлено, що пізно ввечері 26 червня 2020 року між Владиславом Г. та Володимиром В. неподалік магазину с. Дзвиняча Збаразького району на ґрунті особистих неприязних стосунків виник словесний конфлікт. Під час суперечки обвинувачений Владислав Г. умисно наніс декілька ударів руками в голову потерпілого, внаслідок чого той впав. Однак обвинувачений продовжував наносити йому удари кулаками та ногами в різні частини тіла, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині призначеного покарання, прокурор і представник потерпілого подали апеляційні скарги та просили вирок місцевого суду скасувати і постановити новий, яким, не застосовуючи ст. 75 КК України, призначити Владиславу Г. реальну міру покарання строком на 2 роки. Обґрунтовуючи свої доводи, прокурор зазначив, що призначене покарання не відповідає особі обвинуваченого, оскільки він уже не вперше притягується до кримінальної відповідальності. Також вказав, що місцевим судом не враховано думку потерпілого, який просив призначити Владиславу Г. найсуворіше покарання.
За результатом апеляційного розгляду колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до висновку, що наведені місцевим судом мотиви звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням є недостатніми.
Відповідно до матеріалів справи, Владислав Г. тривалий час не вибачався за скоєне і шкоду потерпілому відшкодував лише частково у сумі 5 тис. грн безпосередньо перед проголошенням вироку, що не може свідчити про щирість та дієвість каяття за вчинений злочин.
Разом із тим, місцевим судом не враховано дані, які характеризують особу обвинуваченого. Так, хоча Владислав Г. в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, із долучених до матеріалів кримінального провадження відомостей про судимість та з вироку Збаразького районного суду від 17 травня 2018 року вбачається, що він притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку), що свідчить про схильність Владислава Г. до вчинення насильницьких злочинів. І хоча в. о. старости села за місцем проживання Владислава Г. надав йому позитивну характеристику, представник персоналу органу пробації в досудовій доповіді зазначав, що за місцем проживання на нього надходили скарги і він характеризувався негативно як особа, схильна до антисоціальної поведінки, конфліктний, ніде не працює, інколи зловживає спиртними напоями.
Зважаючи на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення Владислава Г. й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого Володимира В. задовольнила. Вирок Збаразького районного суду від 8 липня 2021 року в частині призначеного Владиславу Г. покарання за ч.1 ст. 122 КК України – скасувала та ухвалила новий, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
_03_03.png)
