Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу банку “А” на рішення Бережанського районного суду від 18 травня 2022 року, яким позов Галини Р. до банку “А” задоволено та зобов'язано банк “А” реструктуризувати заборгованість позивачки за договором кредиту для придбання житла з урахуванням змін, внесених у “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”.
Як встановлено судом першої інстанції, 21 жовтня 2005 року позивачка Галина Р. уклала кредитний договір із банком “А” та отримала кредит у розмірі 18 тис. євро для купівлі житла.
23 квітня 2021 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті” № 1381-ІХ, яким внесено зміни до Закону України “Про споживче кредитування”. Зокрема, розділ IV “Прикінцеві та перехідні положення” доповнено пунктом 7. Відповідно до цих змін, якщо зобов'язання позичальника за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, відповідають зазначеним у пункті 7 критеріям, то, незалежно від дати укладення договору, на вимогу позичальника такий кредит підлягає обов'язковій реструктуризації.
16 липня 2021 року Галина Р. звернулася до банку “А” із заявою, в якій просила реструктуризувати її заборгованість за кредитом. Однак, їй було відмовлено з тих підстав, що перед подачею заяви вона вчинила фраудаторний правочин по відчуженню нерухомості – подарувала свою частку нерухомого майна.
З метою захисту своїх прав споживача Галина Р. звернулась до суду з позовом до банку “А” і просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати вчинити певні дії, а саме реструктуризувати заборгованість по кредитному договору.
Рішенням Бережанського районного суду від 18 травня 2022 року позов Галини Р. задоволено, банк “А” зобов'язано прийняти її заяву й здійснити реструктуризацію заборгованості за кредитним договором із урахуванням положень пункту 7 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”. При цьому суд зазначив, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на момент подання заяви (16 липня 2021 року) у Галини Р. на праві власності була лише квартира загальною площею 76,5 км. м., інше житлове нерухоме майно було відсутнє, оскільки 13 липня 2021 року на підставі договору дарування вона відчужила належну їй частку житлового будинку з надвірними спорудами загальною площею 128, 5 кв. м.
За таких обставин, рішенням Бережанського районного суду від 18 травня 2022 року позов Галини Р. задоволено та зобов'язано банк “А” прийняти заяву позивачки, реструктуризувати її заборгованість за кредитним договором з урахуванням вимог пункту 7 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”.
Не погодившись із судовим рішення, банк “А” подав апеляційну скаргу і просив це рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Галині Р. у задоволенні позову.
За результатом апеляційного розгляду колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до висновку, що на момент подання заяви до банку “А” позивачкою Галиною Р. було дотримано всіх вимог пункту 7 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”, а тому її заборгованість за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року підлягала реструктуризації.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу банку “А” – без задоволення.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
_03_03.png)
