Націлив на студентку пістолет: в апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просив зважити, що юнак ріс сиротою

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Арсена Б. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 грудня 2021 року.

         Судом встановлено, що 13 березня 2021 року, приблизно о 18 год. обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на вул. Гуцульській м. Тернопіль підбіг до неповнолітньої А., схопив її рукою і наказав зупинитись. Після цього представився працівником поліції та наказав пред'явити йому документи для перевірки. Потерпіла відмовилась, указавши, що він не вдягнений у формений одяг працівника поліції й не показав своє службове посвідчення. Після цього А. спробувала піти, та Арсен Б. запитав, чи буде вона втікати. Потерпіла відповіла, що не буде. Тоді обвинувачений дістав із кишені пістолет, перезарядив його та вистрілив у землі біля її ніг. Потім приставивши пістолет до її живота і знову запитав, чи утікатиме вона тепер. Так тривало декілька хвилин, поки сестра потерпілої не покликала на допомогу. Побачивши, що якась жінка викликає поліцію, Арсен Б. сховав пістолет і втік з місця події.

         Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 31 грудня 2021 року 19-річного Арсена Б. визнано винним за ч.1 ст. 129 КК України (погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози) та призначено покарання у виді арешту строком на 5 місяців.

         Цивільний позов законного представника неповнолітньої потерпілої задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого 50 тис. грн моральної шкоди.

         Слід зазначити, що Арсена Б. раніше вже було засуджено за незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 1 ст. 289 КК України) до покарання у виді 3-ох років обмеження на волі (вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 листопада 2021 року). На підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку на 1 рік із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Даний вирок місцевим судом визначено виконувати самостійно.

         Не погодившись із судовим рішенням від 31 грудня 2021 року, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу і просив цей вирок скасувати, застосувати до його підзахисного ст. 75 КК України та призначити Арсенові Б. умовну міру покарання. Обґрунтовуючи свої вимоги, адвокат вказав, що обвинувачений – сирота, і його світогляд сформовано законами вулиці. Він не знає сімейного затишку, тому не вміє співчувати чи турбуватися про людей. Тому обране покарання у виді арешту лише негативно вплине на його подальше світосприйняття. Також просив врахувати важкий матеріальний стан Арсена Б. та відмовити у задоволенні цивільного позову, оскільки потерпіла не зазнала будь-яких ушкоджень.

         Довідка: санкція ч. 1 ст. 129 КК України передбачає покарання у виді – арешту строком до 6 місяців або обмеження волі – до 2-ох років.

         У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, погодилась із висновками суду першої інстанції про доведеність винуватості Арсена Б. у вчиненні погрози вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися їх здійснення за встановлених судом обставин. При призначенні покарання ураховано тяжкість вчиненого злочину, що є нетяжким, конкретні обставини справи, відсутність пом'якшених обставин та думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому суворе покарання. Крім того, судом встановлено обставину, що обтяжувала покарання – вчинення нападу в стані алкогольного сп'яніння. При цьому призначене покарання наближене до мінімальної межі.

         Посилання захисника на те, що Арсен Б. ріс сиротою і формувався під впливом законів вулиці, не можуть бути враховані, оскільки слабкі соціальні зв'язки не можуть бути визначальним чинником формування протиправної поведінки та підставою звільнення особи від покарання за вчинений нею злочин. Тож і підстави вважати призначене покарання несправедливим відсутні.

         Також необґрунтованим визнано прохання захисника застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України та звільнити його від покарання з випробуванням, оскільки перелік покарань даної статті не містить покарання у виді арешту.

         З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Арсена Б. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 грудня 2021 року – без змін.

           Пресслужба Тернопільського апеляційного суду