Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Меланії К. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 9 березня 2023 року.
Судом першої інстанції встановлено, що у період із квітня по жовтень 2019 року ніде не працюючи жительки одного із сіл Закарпатської області Меланія К. та Ольга Г. вступили у злочинну змову стосовно таємного викрадення чужого майна у літніх мешканок м. Тернопіль.
Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачені представлялись працівницями комунальних служб або пенсійного фонду і, зловживаючи довірою потерпілих, під приводом перевірки показників лічильників чи виплати доплати до пенсії потрапляли до квартир потерпілих. Надалі, поки одна із них спілкувалась із власницею, інша шукала в кімнаті гроші та коштовності. Наприклад, поки потерпіла Ганна М. розповідала Меланії К., що недавно поховала сина, Ольга Г. викрала з її сумки 10 тис. грн.
Іншій потерпілій, Наталії М., обвинувачені представились працівницями пенсійного фонду та сказали, що, оскільки вона мала статус “Діти війни”, їй до пенсії призначено премію. Крім того, розповіли, що відзавтра замість гривні в обіг входить євро, тому всі заощадження необхідно поміняти. Пенсіонерка віддала 17 тис. грн, натомість отримала сувенірні купюри євро. Таким чином, у потерпілих було таємно викрадено коштів на загальну суму 229 тис. 360 грн.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 9 березня 2023 року 29-річну Меланію К. визнано винуватою за ч. 2 ст. 185 (крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб), ч. 3 ст. 185 (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому), ч. 2 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому). На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Також судом задоволено цивільний позов потерпілої Наталії М. і стягнуто з обвинуваченої на її користь 17 тис. грн завданої матеріальної шкоди.
До відома: санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді арешту на строк від 3 до 6 місяців, або обмеження волі – до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк;
– ч. 3 ст. 185 КК України – позбавлення волі строком від 3 до 6 років;
– ч. 2 ст. 190 КК України – штраф від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи строком від одного до двох років, або обмеження волі терміном до 5 років, або позбавлення волі – до 3-ох років.
Слід зазначити, що 40-річна Ольга Г. вже відбуває покарання, оскільки перед судом постала у 2021 року, а Меланія К. перебувала у розшуку.
Не погодившись зі судовим рішенням, захисник обвинуваченої подав апеляційну скаргу та просив вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження закрити. Стверджував, що у вказаний період Меланії К. у м. Тернопіль не було, тому інкриміновані їй злочини не вчиняла; представлені в суді докази здобуті з порушенням вимог КПК і викликають сумніви у достовірності; судом не враховано, що потерпілі – особи похилого віку, а їхні свідчення – суперечливі.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до переконання, що зроблені районним судом висновки ґрунтувались на ретельно, повно, всебічно та об’єктивно досліджених фактичних обставинах справи. Матеріали провадження не містили сумнівів у правильності рішення суду, чи суперечливих доказів, які б суд невмотивовано відкинув.
При цьому колегія суддів визнала безпідставними доводи апелянта стосовно суперечливості показів потерпілих, оскільки всі пенсіонерки пояснили походження та розмір викрадених у них коштів, Меланію К. та Ольгу Г. упізнали по пред'явленим їм працівниками поліції фотографіям. Крім того, у квартирах потерпілих виявлено сліди папілярних візерунків рук обвинувачених.
Погодилась колегія суддів і з призначеним покаранням, оскільки Меланія К. своєї вини не визнала, спричиненої шкоди не відшкодувала, хоча вчинила багатоепізодні злочини, що належали до нетяжких та тяжких, вперше притягувалась до кримінальної відповідальності, а на утриманні мала двох неповнолітніх дітей. Разом із тим, обставини, які б обтяжували покарання, відсутні. Тому місцевий суд правильно призначив їй покарання, наближене до мінімального строку, передбаченого санкцією тяжчої статті обвинувачення, за сукупністю злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Меланії К. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 9 березня 2023 року – без змін.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
_03_03.png)
