Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу прокурора на вирок Борщівського районного суду від 22 листопада 2019 року.
Як встановлено місцевим судом, 1 червня 2019 року неповнолітній Богдан С. викрав із будинку свого знайомого в смт. Гусятин 800 доларів США. За курсом Національного банку України, це становило 21 тис. 498 грн.
Такі дії неповнолітнього судом кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка)) і призначено покарання у виді 80 годин громадських робіт.
Санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає такі види покарання: штраф - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи — від 80 до 240 годин або до 2-х років виправних робіт; арешт - до шести місяців або до 3-х років позбавлення волі.
Ухвалюючи вирок, місцевим судом взято до уваги, що, хоча Богдан С. скоїв злочин середньої тяжкості, але повністю визнав свою провину та добровільно відшкодував завдані збитки. Крім того, за інформацією Гусятинського районного сектору філії Державної установи “Центр пробацій” у Тернопільській області обвинувачений не становить високої небезпеки для суспільства і його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі. Зважаючи на це, неповнолітнього звільнено від відбуття покарання та застосовано примусовий захід виховного характеру - передано під нагляд матері.
Не погодившись із призначеним покаранням, прокурор подав апеляційну скаргу, зазначивши, що місцевим судом не з’ясовано, чи здатна мати Богдана С. позитивно впливати на свого сина і не визначено тривалість заходу виховного характеру. Тому просив призначити неповнолітньому обвинуваченому 850 грн штрафу.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, пояснення обвинуваченого, його законного представника та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду прийшла до наступних висновків.
Керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, положенням глави 29 КПК України та розділу XI Загальної частини КК України та зважаючи, що в матеріалах провадження відсутні дані, що мати чи батько неповнолітнього через свою поведінку чи аморальний спосіб життя не здатні позитивно впливати на сина, колегія вважає голослівними та необґрунтованими доводи прокурора, що мати не може постійно контролювати поведінку сина і позитивно впливати.
Також не підлягають до задоволення вимоги прокурора застосувати до обвинуваченого штраф, оскільки Богдан С. вчиться на денній формі навчання місцевого коледжу і не має самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення. Водночас є слушними доводи апеляційної скарги, що застосування до неповнолітнього примусового заходу виховного характеру не може бути необмежено в часі.
За таких підстав колегія суддів Тернопільського апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково та на один рік передати його під нагляд матері. В решті вирок залишити без змін.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду