Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Марії К. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 20 вересня 2022 року.
Як встановлено місцевим судом, 4 лютого 2019 року помер Михайло П., якому за життя належала квартира у м. Тернополі. Після його смерті право її успадкувати мали рідні брат Микола П. та сестра Марія К.
21 лютого 2019 року Марія К. ввела в оману приватного нотаріуса та покупця Л. і на підставі попередньо отриманого нею підробленого свідоцтва про право власності продала квартиру померлого брата громадянину Л.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 20 вересня 2022 року 60-річну жительку одного із сіл Зборівського району Марію К. визнано винуватою за ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа) та призначено покарання у виді 3-ох місяців арешту.
Разом з тим, враховуючи те, що з дня вчинення інкримінованого Марії К. діяння минуло понад 3 роки, суд першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнив обвинувачену від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Довідка: санкція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді: штрафу – до 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі терміном до 2-ох років.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченої подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок скасувати та закрити кримінальне провадження, оскільки вважав, що достатніх доказів доведення винуватості Марії К. у суді не встановлено, а можливості їх отримати вичерпано (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України).
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що судом першої інстанції винесено законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, і підстав як для скасування вироку, передбачених ст. 409 КПК України, так і для закриття кримінального провадження (ст. 284 КПК України) – не встановлено.
Хоча у судовому засіданні Марія К. своєї вини не визнала, її винуватість повністю підтверджено показами свідків та доведено дослідженими в судовому засіданні доказами. У своїх показах обвинувачена лише пояснила, що восени 2018 року в місцевій газеті прочитала оголошення стосовно підготовки документів на продаж нерухомості. Зателефонувавши за вказаним номером, вона при зустрічі передала чоловікові на ім’я Сергій документи на квартиру брата Михайла П. У другій половині січня 2019 року Сергій передав їй пакет документів, потрібних для реєстрації прав на нерухоме майно. Які саме документи вона надавала нотаріусу, не пам’ятала, як і номер мобільного телефону чоловіка на ім’я Сергій. На інші додаткові запитання обвинувачена відмовилась відповідати на підставі ст. 63 Конституції України.
Однак свідок Микола П. пояснив, що власником вказаної квартири був їх брат, після його смерті сестра забрала ключі та незаконно заволоділа квартирою. Коли він із заявою про прийняття спадщини звернувся до нотаріуса, то дізнався знав, що Марія К. уже прийняла спадщину, хоча вона ніколи не була зареєстрована і не проживала у тій квартирі, а шестимісячний строк на прийняття спадщини на той час ще не минув. Померлий ніколи не складав заповіт і не укладав угод стосовно передачі права власності сестрі. Разом із тим, за висновками судових технічної та почеркознавчої експертиз, свідоцтво про права власності на житло було підроблене. Зазначені обставини в сукупності беззаперечно довели вину Марії К. в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Твердження захисника, що судом не доведено прямого умислу та корисливого мотиву обвинуваченої, колегія суддів визнала хибними оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що Марія К. ще за життя Михайла П. отримала підроблене на своє ім'я свідоцтво про право власності на його квартиру, а після смерті продала її на підставі попередньо отриманих нею завідомо підроблених документів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Марії К. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 20 вересня 2022 року – без змін.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
_03_03.png)
