Суд зобов’язав батька утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги

Тернопільський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу представника відповідача Сергія Ю. на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2020 року. Цим рішенням Сергія Ю. зобов’язано щомісяця сплачувати по 2 тис. 200 грн аліментів повнолітньому синові Олександру Ю. на час його навчання, але не довше, ніж до досягнення сином 23 років.

Не погодившись із судовим рішенням, захисник Сергія Ю. подав апеляційну скаргу та просив відмовити синові в позові. Зазначив, що відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, умовою надання допомоги повнолітнім дітям є можливість батьків її надавати. На думку відповідача, місцевий суд не дотримався цієї правової норми та не дав оцінку довідці, виданої йому Організацією зайнятості робочої сили Міністерства праці Республіки Греція, відповідно до якої він 2 роки, з 2017 року до 2019 року перебував на обліку як безробітний. Відповідно, не отримував і доходів. Тим більше, що чоловікам у Греції взагалі непросто працевлаштуватись, а через пандемію коронавірусної інфекції безробіття посилилось.

Крім того, Сергій Ю. зазначив, що змушений періодично приїжджати в Україну та особисто доглядати і забезпечувати догляд у свою відсутність хворої матері. Також місцевий суд залишив поза увагою, що від другого шлюбу він утримує малолітню дочку О. та одночасно щомісяця сплачує по 3 тис. 500 грн аліментів на утримання неповнолітньої дочки від другого шлюбу.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що місцевий суд виніс законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування немає.

Так, відповідно до п. 20 постанови №3 від 15 травня 2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” пленуму Верховного Суду України, батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дочку, сина за сукупності юридичних фактів:

– досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років;

– продовжують навчання;

– у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги;

– наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З урахуваннням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу представника відповідача – Сергія Ю. залишила без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, повідомила пресслужба Тернопільського апеляційного суду.

https://www.gazeta1.com/statti/39435/